Айкідо 合気道 це шлях (в японській транскрипції – до 道) 
гармонії (ай 合), життєвої енергії чи духу (кі 気). Як і багато інших бойових мистецтв, воно має стародавнє коріння. Термін «айкі» існував ще в традиції бойових мистецтв феодальної Японії. Саме мистецтво формувалося на основі виниклого ще в XVII столітті (або раніше, в XI-XII століттях) напряму дайто-рю айкі-дзюцу. Його видокремлення як самостійного виду єдиноборств відбулося лише до середини 20 століття, коли Уесіба Моріхей (творець Айкідо) дав остаточну назву створеного ним мистецтва.
Сутністю айкідо є спроба в момент атаки використати силу атакуючого проти нього самого. Айкідо має у своєму арсеналі захоплення та кидки, які застосовуються в різних ситуаціях. Маючи спіралеподібну структуру, технічні дії спрямовані насамперед на нейтралізацію агресії атакуючого. Айкідо дозволяє пропорційно реагувати на наступальні дії противника, всі прийоми цього виду єдиноборств підпорядковані принципу: вберегти себе від ударів і утримати противника від їхнього нанесення. Володіння внутрішньою енергією «кі» (кіт. «ці») в айкідо цінується не менше, ніж весь комплекс наступальних та оборонних прийомів: з її допомогою можна розрядити будь-яку ситуацію ще до зіткнення та керувати діями нападаючого. У цьому полягає шлях айкі. Якщо ж уникнути зіткнення неможливо, то комплекс прийомів спрямовано на створення системи контролю противника.
Техніко-тактична структура мистецтва представлена досить широким спектром технічних прийомів і дій: це техніки контролю та утримання (осае ваза 基本抑え技), техніки кидків (наге ваза 基本投げ技), і техніки коротких, потужних ударів по больових точках (атемі ваза 当て身技). Айкідо не має на меті заподіяти фізичний біль нападнику. У момент виявленої агресії айкідока (людина, що займається айкідо) не завдає шкоди і пошкодження атакуючого, а лише контролює його дії за допомогою вищезгаданих засобів. Все це має призвести до ситуації, коли виграють обидва: і атакуючий, і той, хто захищається. (Жоден з них не отримав пошкоджень, а більше того, атакуючий повинен дійти висновку, що сила не вирішує все, і що гармонійне вирішення конфлікту набагато краще застарілих, традиційних і деструктивних методів). Це істотно виділяє айкідо зі списку інших бойових мистецтв.
Ясунарі Китаура 北浦 康成 – вчитель Айкідо, 8 дан Айкідо Айкікай. Народився 25 травня 1937 року у місті Токіо, Японія. Офіційний представник Айкікай Хомбу Додзё в Іспанії, засновник та керівник Культурної Асоціації Айкікай Іспанії. Очолював додзё ”Амецуті” у Мадриді. Безпосередній учень засновника айкідо Моріхея Уєсіба та його сина Кисемару Уесіба. […]
Кондо Хідезо: Айкідо стало дуже популярним, чи не так?Моріхей Уесіба: Це завдяки таким людям, як ви, Сенсеї.Кондо Хідезо: Не за що.Моріхей Уесіба: Так, це все завдяки вашій підтримці.Кондо Хідезо: Ви не гарні в айкідо, ви гарні у компліментах! (сміється) Цікаво, скільки вам років?Моріхей Уесіба: Я забув свій вік… Я народився […]
Тренувальний процес в айкідо – це постійна спроба створення гармонійної рівноваги, що динамічно змінюється. Партнер, на якому проводять технічну дію, виступає в ролі «інтерактивної груші», що постійно змінюється, що ускладнює активній стороні завдання щодо гармонізації конфлікту. Регулярні тренування призводять до того, що адепт намагається гармонійним чином вирішити не лише екстремальні […]
ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК
