Тренувальний процес в айкідо – це постійна спроба створення гармонійної рівноваги, що динамічно змінюється. Партнер, на якому проводять технічну дію, виступає в ролі «інтерактивної груші», що постійно змінюється, що ускладнює активній стороні завдання щодо гармонізації конфлікту. Регулярні тренування призводять до того, що адепт намагається гармонійним чином вирішити не лише екстремальні ситуації на вулиці, а й психологічні конфлікти в сім’ї, на роботі, у повсякденному житті.
Безумовним плюсом айкідо у суспільстві гіподинамії та гіпокінезії є високий рівень рухової активності. Воно допомагає відновити та вдосконалювати фізичні здібності айкідоки: силу, швидкість, гнучкість, спритність.
Однак «необхідно розуміти, що бойове мистецтво – це насамперед і метод самовдосконалення особистості». Вдосконалення кожного учня має ґрунтуватися лише на результатах його індивідуального тренування. У цій ситуації йдеться не лише про фізичні якості. Головне, щоб твій внутрішній світ, твій духовний стан був на достатньому рівні, бо навіть фізичний біль перенести легше, ніж внутрішню дисгармонію. Будучи дуже красивим і витонченим бойовим мистецтвом з традиційно японським серйозним підходом до правил поведінки та етикету, айкідо дає можливість тим, хто займається вдосконаленням себе морально-етично та естетично.
Сучасне айкідо приділяє велику увагу духовному становленню своїх послідовників, воно не перетворилося на вигляд суто спортивного змагання, з якого вихолощена вся внутрішня сутність. За час багаторічних та інтенсивних тренувань учень як відпрацьовує до автоматизму прийоми, а й проходить шлях власного духовного становлення, пізнаючи значення життя, його закономірності і багатогранні форми прояви. Накопичений досвід, що поступово проникає в підсвідомість, сприяє формуванню гармонійно розвиненої особистості та використовується у всіх сферах діяльності на інтуїтивному рівні. Айкідока набуває власної духовної точки опори, що дозволяє йому з максимальною ефективністю реалізувати фізичну силу та внутрішні резерви для вирішення будь-яких життєвих проблем. Взаємини з іншими людьми та з природою розвиваються у дусі гармонійного та плідного взаємовигідного співробітництва.
Однак, як і в багатьох інших бойових мистецтвах для того, щоб досягти вершин майстерності в Айкідо, необхідно пройти безліч етапів. Тому його можна розглядати як довгий життєвий шлях, що з кожним роком активного життя веде до більшого досвіду та мудрості. Тут неможливо за рік-два досягти високих результатів, тому що потрібно не лише відпрацювати безліч технік, а й пройти шлях духовного розвитку.
Потенціал навчання мистецтву айкідо здатний забезпечити покращення фізичного та ментального здоров’я, поглиблення розуміння проблем, що стоять перед кожною людиною, усвідомлення необхідності порозуміння, ефективної дисципліни, єдності розуму та тіла. Таким чином, від спеціалізованого бойового мистецтва айкідо сягає універсального рівня культури. Отже, айкідо є не просто методикою самозахисту, а й гуманістичним способом зміцнення духу та тіла, злиття інтелектуальних та фізичних можливостей людини. Заняття айкідо збагачують особистість емоційно та духовно, розвивають фізично, навчають самоконтролю своєї поведінки, розвивають здатність оцінювати особисті досягнення, гармонізують людину.
